и нет ни печали, ни зла
05 Чер 2009 10:00 - 07 Чер 2009 20:00
Місце події:УЦЕК «Музей Івана Гончара»
Адреса: Київ, вул. Iвана Мазепи, 29
Тел./факс: (044) 288 9268
Тел. (044) 288 5419
E-mail: [email protected]
Глядачі та учасники фестивалю цього року матимуть змогу:
* Послухати кобзарювання та концертні виступи кобзарів, бандуристів, лірників.
* Відвідати концерти стародавньої та духовної музики.
* Навчитися танцювати традиційні українські танці.
* Ознайомитися з технікою виготовлення музичних інструментів.
* Оглянути виставку традиційних кобзарських інструментів з музейних та приватних збірок.
* Оглянути виставку наукових здобутків, фото й мистецьких творів про українське кобзарство.
* Послухати та взяти участь у конференції на актуальні теми продовження кобзарської традиції у третьому тисячолітті.
* Переглянути фільми, відеоролики та інтерв¢ю на теми історії й сьогодення кобзарської традиції.
* Побачити показовий виступ на тему традиційного бойового мистецтва давніх кобзарів, яке мало назву «костурець».
* Придбати тематичну літературу, відео- та аудіопродукцію.
Програма фестивалю
5 червня
12:00 Початок кінопоказів
17:00 Відкриття виставки традиційних кобзарських музичних інструментів з колекції Національного музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів)
18:00 Концерт цехових кобзарів та лірників з усієї України
19:30 Традиційні танці під троїсту музику
6 червня
10:00
* Кінопокази
* Робота виставкової експозиції
* Виставка дисків та літератури
15:00
* Майстер-класи з виготовлення та гри на традиційних інструментах
* Живе кобзарювання
18:00 Концерт цехових кобзарів та лірників з усієї України
19:30 Традиційні танці під троїсту музику
7 червня – Трійця
10:00
* Освячення інструментів у церкві Івана Богослова (територія Михайлівського собору)
* Кінопокази (приміщення музею)
* Робота виставкової експозиції
* Виставка дисків та літератури
15:00 Живе кобзарювання
17:00 Святковий концерт кобзарів та лірників
18:30 Танці під троїсту музику
Щороку протягом століть кобзарські цехові братства розпочинали свої мандрівки Україною на Трійцю, а завершували на Покрову. В українській культурі з давніх-давен природньо співіснували кобзарство (духовно-мистецька традиція з особливим світоглядом і стилем життя) і бандурництво (світське музикування, поширене серед інтелігенції та селян). У XVII-XVIII ст. мало не в кожній українській хаті була кобза чи бандура. Грали на традиційних інструментах козаки й представники української еліти. 1775 року Запорозьку Січ було ліквідовано, і все менше козаків та старшин грали на кобзах, але продовжувала існувати кобзарська духовна традиція – незрячі співці нагадували про козацькі вольності. Надзвичайно високим був моральний авторитет цих мандрівних філософів-митців. Кобзарем міг стати далеко не кожен. Хлопці обирали собі вчителя і від нього протягом 3-4 років навчалися грати й співати, опановували цехові звичаї. Отримавши “визвілку” (склавши своєрідний іспит), молоді кобзарі вступали до братства. Кожне братство гуртувалося довкола однієї з церков повіту і мало свою цехову корогву. Кобзарі мали свою таємну – «лебійську» – мову, таємні пісні, танець і власне бойове мистецтво…
Зв'язок:
Київський Кобзарський Цех www.ceh.org.ua
Продюсерська Компанія «Ethno Sound» 8 044 331 82 70
Місце події:УЦЕК «Музей Івана Гончара»
Адреса: Київ, вул. Iвана Мазепи, 29
Тел./факс: (044) 288 9268
Тел. (044) 288 5419
E-mail: [email protected]
Глядачі та учасники фестивалю цього року матимуть змогу:
* Послухати кобзарювання та концертні виступи кобзарів, бандуристів, лірників.
* Відвідати концерти стародавньої та духовної музики.
* Навчитися танцювати традиційні українські танці.
* Ознайомитися з технікою виготовлення музичних інструментів.
* Оглянути виставку традиційних кобзарських інструментів з музейних та приватних збірок.
* Оглянути виставку наукових здобутків, фото й мистецьких творів про українське кобзарство.
* Послухати та взяти участь у конференції на актуальні теми продовження кобзарської традиції у третьому тисячолітті.
* Переглянути фільми, відеоролики та інтерв¢ю на теми історії й сьогодення кобзарської традиції.
* Побачити показовий виступ на тему традиційного бойового мистецтва давніх кобзарів, яке мало назву «костурець».
* Придбати тематичну літературу, відео- та аудіопродукцію.
Програма фестивалю
5 червня
12:00 Початок кінопоказів
17:00 Відкриття виставки традиційних кобзарських музичних інструментів з колекції Національного музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів)
18:00 Концерт цехових кобзарів та лірників з усієї України
19:30 Традиційні танці під троїсту музику
6 червня
10:00
* Кінопокази
* Робота виставкової експозиції
* Виставка дисків та літератури
15:00
* Майстер-класи з виготовлення та гри на традиційних інструментах
* Живе кобзарювання
18:00 Концерт цехових кобзарів та лірників з усієї України
19:30 Традиційні танці під троїсту музику
7 червня – Трійця
10:00
* Освячення інструментів у церкві Івана Богослова (територія Михайлівського собору)
* Кінопокази (приміщення музею)
* Робота виставкової експозиції
* Виставка дисків та літератури
15:00 Живе кобзарювання
17:00 Святковий концерт кобзарів та лірників
18:30 Танці під троїсту музику
Щороку протягом століть кобзарські цехові братства розпочинали свої мандрівки Україною на Трійцю, а завершували на Покрову. В українській культурі з давніх-давен природньо співіснували кобзарство (духовно-мистецька традиція з особливим світоглядом і стилем життя) і бандурництво (світське музикування, поширене серед інтелігенції та селян). У XVII-XVIII ст. мало не в кожній українській хаті була кобза чи бандура. Грали на традиційних інструментах козаки й представники української еліти. 1775 року Запорозьку Січ було ліквідовано, і все менше козаків та старшин грали на кобзах, але продовжувала існувати кобзарська духовна традиція – незрячі співці нагадували про козацькі вольності. Надзвичайно високим був моральний авторитет цих мандрівних філософів-митців. Кобзарем міг стати далеко не кожен. Хлопці обирали собі вчителя і від нього протягом 3-4 років навчалися грати й співати, опановували цехові звичаї. Отримавши “визвілку” (склавши своєрідний іспит), молоді кобзарі вступали до братства. Кожне братство гуртувалося довкола однієї з церков повіту і мало свою цехову корогву. Кобзарі мали свою таємну – «лебійську» – мову, таємні пісні, танець і власне бойове мистецтво…
Зв'язок:
Київський Кобзарський Цех www.ceh.org.ua
Продюсерська Компанія «Ethno Sound» 8 044 331 82 70